Таємне засідання і публічний скандал: як Київрада сварилася через допомогу після обстрілів

У столичній міськраді обговорили питання захисту критичної інфраструктури Києва та подолання наслідків її обстрілів – на фоні нещодавньої атаки, через яку значна частина міста залишилася без світла і тепла. Такі проблеми були підняті під час першого у поточному році пленарного засідання, яке відбувалося в режимі “секретності” – без проведення трансляції. Депутати наразі визнають, що ситуація є важкою, але контрольованою, водночас підкреслюючи, що багато чого залежатиме від інтенсивності подальших обстрілів. Не обійшлося і без звичних для Київради скандалів.

Про це повідомляє Київвлада.

Представники фракції “Європейська солідарність” обурилися тим, що бюджетна комісія міськради “забракувала” два їхні проєкти рішень, якими передбачалися виплати одноразової фінансової допомоги комунальникам, енергетикам і постраждалим киянам. На думку окремих представників вказаної політсили, “недодепутати” зі вказаної комісії зробили це через “політичні ревнощі”. Водночас, очільник бюджетної комісії Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”, на колажі ліворуч) назвав ініціативу своїх колег із “ЄС” піаром та спробою обманути киян, зазначивши, що запропоновані проєкти рішень неможливо було б виконати, адже вони були “написані на колінці”, щоб “поставити депутатів у розтяжку”.

Учора відбулося перше в 2026 році пленарне засідання Київради. 

Воно було позачерговим через свою екстреність, адже було скликано мером Києва Віталієм Кличком на фоні складної ситуації в сфері енергетики після російських обстрілів та під час негоди. Засідання пройшло в режимі “секретності”, адже частина інформації, яка була озвучена, підпадає під режим ДСК – для службового користування. Виключенням стала лише його вступна частина, яка тривала близько півгодини – вона транслювалася в YouTube, після чого таку трансляцію було вимкнено.

Так, депутати заслухали доповідь в.о. першого заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петра Пантелеєва щодо “заходів із забезпечення оборони міста, організації та функціонування оборони міста, захисту критичної інфраструктури та подолання наслідків обстрілів критичної та житлової інфраструктури Києва”. Крім того, за інформацією КВ, перед народними обранцями виступив представник сил Протиповітряної оборони столиці, який озвучив дані щодо обстрілів та висловив подяки столичній владі за підтримку і сприяння. Також міськрада внесла 27-і за ліком зміни до міської цільової програми «Захисник Києва», виділивши додаткові 3 млрд гривень на забезпечення в поточному році підрозділів Збройних Сил України (загальний кошторис програми зріс з 28 млрд до 31 млрд гривень).

Разом з тим, депутати не розглянули два проєкти рішень, які попередньо були включені до порядку денного як невідкладні (тобто, за спрощеною процедурою ухвалення) – через те, що перед пленаркою, буквально за півтори години, їх затвердження не погодила комісія міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. Йдеться про документи авторства депутатів від фракції “Європейська солідарність”: №08/231-30/ПР від 13 січня 2025 року “Про питання забезпечення надання одноразової матеріальної виплати працівникам комунальних підприємств житлово-комунального сектору Києва” (суб’єкти подання – Володимир Прокопів, Тарас Криворучко і Юрій Тихонович) і №08/231-31/ПР від 13 січня 2025 року “Про питання забезпечення надання одноразової матеріальної допомоги соціально-вразливим категоріям громадян Києва” (суб’єкти подання – Марина Порошенко (на колажі праворуч), Денис Любченко і Максим Кухарський).

Так, першим проєктом рішення передбачено надання одноразової матеріальної виплати в розмірі 1,5 прожиткового мінімуму (близько 4,8 тис. гривень) з бюджету міста працівникам служб житлово-комунального сектору, які були залучені до ліквідації наслідків ворожого обстрілу 9 січня 2026 року та негоди. Йдеться про працівників ПрАТ “АК “Київводоканал”, КП “Київтеплоенерго”, КП “Київміськсвітло” та десяти районних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду. Задля цього Департамент житлово-комунальної інфраструктури та Департамент транспортної інфраструктури КМДА, спільно з районними в Києві державними адміністраціями, не пізніше місячного строку з дня набрання чинності такого рішенням, мали б провести розрахунок кількості таких залучених працівників та надати відповідні дані Департаменту фінансів та Департаменту економіки та інвестицій КМДА, які у свою чергу мали розробити правовий механізм здійснення відповідних виплат.

Що стосується другого документу, то ним пропонується виплатити одноразову допомогу в розмірі 1 прожиткового мінімуму (трохи більше 3,2 тис. гривень) соціально-вразливим категоріям громадян. Відповідно до проєкту рішення, Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА має в місячний строк визначити категорії громадян, які найбільше постраждали від наслідків ворожого обстрілу 9 січня та негоди і потребують отримання додаткового матеріального блага, а після цього чиновники мають розробити відповідні зміни до міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам” на 2025-2027 роки і винести проєкт рішення про такі коригування на розгляд Київради. 

Зважаючи на те, що пленарне засідання відбулося “без зайвих очей” і там обговорювалися злободенні питання, КВ зібрала думки представників депутатського корпусу з приводу проблем, які обговорювалися столичною владою.

Що кажуть депутати 

Екссекретар Київради, а нині – “рядовий” депутат від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” Володимир Бондаренко на своїй сторінці у Facebook розповів окремі деталі обговорень у сесійній залі. Так, за його словами, 90% багатоквартирних житлових будинків Києва мають теплові лічильники, а отже платять тільки по факту наявності тепла. По іншим 10% проводиться моніторинг, і плата за опалення на час його відсутності нарахована не буде. Також Бондаренко уточнив, що Київ отримав тільки одну когенераційну установку потужністю 1.5 мВт із розподілу міжнародної гуманітарної допомоги – таким чином він відповів на критику з боку громадськості, яка звинувачувала міську владу в тому, що вона не займається питаннями когенерації (це такі своєрідні “міні-ТЕЦ”, які виробляють і тепло, і електроенергію. – КВ). Інші ж установки, у кількості близько двох сотень, мовляв, були віддані на регіони, але не встановлені та не працюють, оскільки на їх встановлення немає коштів. Наразі, за інформацією Бондаренка, ведеться робота по передачі їх Києву.

Також депутат уточнив, що керівництвом міста надано доручення звернутись до Уряду стосовно збільшення відсотку бронювання працівників комунальних підприємств, які необхідні для обслуговування житлового фонду в Києві. За інформацією Бондаренка, в житлово-експлуатаційних організаціях критично не вистачає працівників робітничих спеціальностей (електрики, сантехніки тощо). Крім того, він повідомив, що може бути ухвалене рішення продовжити канікули у загальноосвітніх закладах освіти Києва до 1 лютого 2026 року. Але станом на момент написання посту Бондаренка міська влада чекала фінальне рішення Урядової комісії з надзвичайної ситуації. 

Депутатка міськради Вікторія Пташник (фракція “Європейська солідарність”) у своєму Facebook, серед іншого, розповіла, що найкритичніших будинків у Києві близько 20, а в усіх інших поступово відновлюють опалення, наскільки це можливо в теперішній ситуації. Крім того, народна обраниця передала прохання від Сил ППО – не викладати інформацію про відновлювальні роботи, бо, цитуємо, “як тільки ворогу стає відомо, що ми щось відновили, туди прилітає”. 

У свою чергу її колега по фракції Леонід Ємець розповів КВ, що за результатами доповіді Петра Пантелеєва народні обранці спільно з чиновниками обговорили питання про те, що було зроблено в сфері енергозабезпечення міста і як можуть надалі розвиватися події. За словами Ємця, багато чого залежить від того, наскільки агресивною та “успішною” може бути атака російських терористів та наскільки столична ППО зможе зупинити її. Але, як підкреслює депутат, у тому, що така атака буде найближчим часом, ніхто не сумнівається. При цьому, Леонід Ємець висловив обурення з приводу того, що питання стосовно додаткового преміювання працівників тих служб, які всі ці дні працюють над відновленням тепло- і електроенергопостачання, залишилося невирішеним. У цьому він звинувачує бюджетну комісію міськради, окремі представники якої, на думку Леоніда Ємця, проявили “політичні ревнощі”. 

“Ми їм навіть пропонували, щоб вони самі зробили такий проєкт рішення, або зробити спільний. Але вони точно не хотіли цього робити на цьому пленарному засіданні. Ми все рівно його винесемо, але, вочевидь, вже на наступне чергове пленарне засідання. Як на мене, ганьба для тих депутатів, які відмовилися підтримувати ці проєкти рішень, бо поки вони сидять в теплих кабінетах, наші герої енергетики, комунальники, медики, ДСНСники і працівники інших служб на морозі працюють, жертвуючи своїм життям і здоров’ям. Є інформація, що вночі (розмова відбулася 15 січня. – КВ) загинув один із таких працівників під час виконання завдань. І ми пам’ятаємо про тих ДСНСників, в яких прилетіло повторно російським дроном. А ці “недодепутати” не захотіли підтримати проєкт рішення про їхнє додаткове матеріальне забезпечення. Натомість ми з мером відпрацювали їх преміювання вже зараз за рахунок інструментів, які є в міського голови – шляхом розпоряджень щодо доручення преміювання працівників. Але я і наша фракція вважає, що цього недостатньо, і депутатський корпус має висловити подяку від киян додатковим матеріальним стимулюванням”, – розповів Леонід Ємець.

Разом з тим, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко розкритикував проєкти рішень, подані фракцією “Європейської солідарності” та пояснив свою позицію з приводу цих документів. 

“Ті люди, які подали ці проєкти рішень, вирішили сьогодні попіаритися, створили документи, які не можна було приймати і неможливо потім виконати у тому вигляді, у якому вони були подані – без фінансово-економічних розрахунків та без конкретики. Вони планують дати доручення виплатити одноразову матеріальну допомогу. Але у випадку з проєктом рішення Прокопіва, це – фінансово-господарська діяльність підприємства, і лише підприємство має вирішувати, кому за що виплачувати кошти. У випадку з проєктом рішення Порошенко, по-перше, говориться про виплату матеріальної допомоги “значно постраждалим 9 січня в результаті обстрілу”. Я запитав: хто такі “значно постраждалі”? За якою шкалою визначаються “сильно постраждалі”, “середньо постраждалі” та “слабко постраждалі”? У проєкті рішення не може бути оціночних суджень. По-друге, усі ці заходи прописані в програмі “Турбота”, а також можуть реалізовуватися з “депутатських фондів” (кошти бюджету, якими народні обранці можуть розпоряджатися без погодження з міськрадою. – КВ), як це робимо ми. Тому що наша фракція виїжджає на “прильоти”, розбирає завали і виплачує по 12 тис. гривень”, – повідомив КВ Андрій Вітренко. 

За його словами, комісія пропонувала альтернативні шляхи допомоги енергетикам, комунальникам та постраждалим громадянам, але вони, мовляв, були відкинуті.

“Якщо хтось хотів пропіаритись, це треба робити в інший спосіб, але не ображаючи своїх колег. Якби проєкт рішення був написаний якісно і мав усі необхідні реквізити, ми б його підтримали. Зі свого боку, щоб ухвалити цей проєкт рішення, ми запропонували створити робочу групу і дуже швидко напрацювати відповідні механізми, внести зміни до муніципальних програм, визначити обсяг необхідних ресурсів бюджету Києва і внести зміни до бюджету – це так робиться. Але фракція “Європейської солідарності” не проголосувала за це доручення, і воно не набрало голосів. Тобто, це – простий піар.

Окремо хочу сказати, що вони дали людям хибну надію, бо ці рішення неможливо виконати. Люди б потім сказали: “Ви ж проголосували. Де наші кошти?”. А це найгірше – обманювати людей. До того ж, вони кричали, що це – термінові рішення. Але в одному з проєктів рішень виплати будуть здійснені протягом 30 робочих днів. А це по факту 45 днів – півтора місяця. Вони “на колінці” написали проєкти, а потім вимагали, щоб за них голосували. Ніхто навіть не спромігся порахувати, скільки це рішення коштуватиме бюджету. Ці проєкти рішень були створені, щоб всіх “поставити на розтяжку”: якщо проголосують  – вийти і сказати, що ми добилися виплат, а якщо ні, то сказати, що депутати – негідники”, – резюмував Андрій Вітренко.

Інший представник фракції “Слуга народу” Микола Конопелько заперечив вчергове озвучені вищим керівництвом міста обвинувачення стосовно того, що проблеми в сфері ЖКГ міста пов’язані у тому числі з тим, що державна влада вилучила з бюджету Києва 8 млрд гривень. Йдеться, нагадаємо, про зарахування частини податку на прибуток банків зі столичної скарбниці до загального фонду державного бюджету.

“У середньому в цій ситуації, яка склалася в сфері енергозабезпечення, є те, що контрольовано, а є те, що ні. Багато чого робиться, багато чого ще не зроблено. Ми розглядали на пленарному засіданні різні сценарії – так би мовити, тестували в теоретичному режимі, що ми будемо робити, як місто, в тому чи іншому випадку. Це була така робоча нарада. На сьогодні ні в ніякому разі не можна говорити, що буде катастрофа. Бо навіщо це робити, та і не факт, що такий сценарій буде. Все залежить від того, наскільки нам “покладуть” систему забезпечення міста теплом, водою та електроенергією. Але в тому вигляді, в якому вона зараз, система зможе працювати. Керівництво міста не визнавало свої помилки і звинувачувало центральну владу в тому, що в столиці “забрали” 8 мільярдів гривень – мовляв, якби ці кошти були, їх можна було б спрямувати. Але це ж маніпуляція. Що значить “забрали”? Це ж за законом було зроблено для усіх громад. Щоб ви розуміли, 8 мільярдів – це один день життя воюючої країни. Кожен день ведення бойових дій обходиться Україні приблизно в таку суму”, – розповів КВ Микола Конопелько.

Контекст

9 січня 2026 року Російська Федерація здійснила черговий масований комбінований обстріл України, випустивши 242 дрони та 36 ракет. У результаті цієї атаки постраждала у тому числі й столиця: ворог атакував енергетику та житлові будинки, в результаті чого було пошкоджено кілька десятків будівель, загинуло 4 громадян, а ще понад два десятки отримали поранення. Цей обстріл, за словами Віталія Кличка, став найболючішим для критичної інфраструктури столиці – вочевидь, йшлося за увесь період повномасштабної війни.

Через цей та подальші обстріли, а також на фоні погіршення погодних умов у столиці без електроенергії тимчасово залишилися понад 400 тис. сімей і низка закладів бюджетної сфери (у тому числі лікарні), але надалі проблему частково було вирішено. Крім того сотні будинків були позбавлені теплопостачання – станом на вчорашній ранок, 15 січня, без опалення залишалися близько 300 житлових багатоповерхівок. Також через такі проблеми почалося обговорення тимчасового закриття закладів освіти, а мер Києва Віталій Кличко зробив резонансну заяву, у якій порадив мешканцям столиці, у яких є можливість, тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.

Автор: Олександр Глазунов