Фабрикація вбивств, тиск через СІЗО і мільйони з «золотої землі»: як Андрій Небитов роками керував тіньовою імперією в поліції

Андрій Небитов: Донецьк, нафта і перші гроші. 

Кар’єра Андрія Анатолійовича Небитова формувалася ще в донецькому міліційному середовищі, де силовий ресурс традиційно використовується як джерело тіньового доходу. У 2001–2010 роках, працюючи в підрозділах по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Небитов разом із наближеними підлеглими системно займався «дахування» проституції. Учасниці секс-ринку обкладалися регулярною щомісячною даниною, а сам Небитов, користуючись службовим становищем, отримував «безплатні послуги» від представниць цієї сфери.

Ці обставини прямо фігурують як причина розпаду його першого шлюбу. Донецький період став фундаментом усієї його подальшої управлінської моделі: контроль, страх, гроші та кругова порука.

Після 2014 року, вже в Чернігівській області, Небитов переніс ту саму модель на інший кримінальний ринок. Підлеглим давалася установка на пріоритетне виявлення осіб, причетних до незаконних врізок у нафтопроводи в південних районах області.

Метою було не припинення злочинів, а встановлення поліцейського контролю над уже наявними схемами. Поліція в цій логіці використовувалася як інструмент перехоплення доходів, а не боротьби зі злочинністю.

Київський етап додав конкретику у вигляді кримінальних епізодів. У рамках кримінального провадження №42016100000000012 від 12.01.2016 розслідувалися незаконні затримання громадян та вилучення у них 1 420 000 гривень співробітниками кримінальної поліції ГУНП у Києві. Окремо зазначалося, що організацію затримань біля банкоматів АТ «Таскомбанк» за адресою вул. Симона Петлюри, 30 здійснював безпосередньо Андрій Небитов.

Провадження було закрите 29.07.2016, після чого Небитов не поніс жодної відповідальності та пішов на підвищення.

Цей епізод закріпив ключовий принцип його кар’єри: кримінальні скандали не лише не заважають зростанню, а й супроводжують його.

Вимагання, забудовники та «золота земля»

Київська область стала територією максимальної концентрації схем. У 2019 році Андрій Небитов офіційно фігурував одразу у двох кримінальних провадженнях — №6201900000000001006 за ч.3 ст.368 КК України та №6201900000000001558 за ч.4 ст.189 КК України. Суть епізоду задокументована детально. Виконувач обов’язків начальника ГУНП у Київській області Андрій Небитов спільно зі слідчим ГУНП Куцмандом Михайлом Миколайовичем, за участю прокурорів прокуратури Київської області та інших осіб, за посередництва народного депутата Мосійчука Ігоря Володимировича, вимагав у адвоката Крикунова Олександра Володимировича неправомірну вигоду.

Вимога стосувалася повернення грошових коштів у розмірі 991 688 доларів США, вилучених в Абрамової Ірини Василівни під час обшуку, а також непритягнення її чоловіка — Крикунова Вадима Володимировича — до кримінальної відповідальності за ст.115 КК України. Сума вимагання становила 400 000 доларів США, які планувалося розділити між Небитовим і Мосійчуком у пропорції 50/50. Для тиску Вадима Крикунова помістили в Київський СІЗО №13 із прямим посиланням на перспективу обвинувачення у вбивстві. Зустрічі проходили в парку навпроти ГУНП Київської області та в ресторані «Княжий Град» за адресою вул. Велика Житомирська, 2. Після того як учасникам стало відомо про слідчі дії, були залучені ресурси для фактичного закриття справ.

Паралельно в Ірпені оформлювалася зв’язка «поліція — забудовник — прокуратура». Після знесення будівлі військкомату земельна ділянка була передана забудовнику Пікулику Олександру Борисовичу, депутату Ірпінської міськради 8-го скликання від ВО «Батьківщина», який входить в орбіту ексмера Ірпеня Карплюка Володимира Андрійовича. У 2019 році під тиском активістів передачу визнали незаконною, відкрили провадження №42019111200000042 і наклали арешт. Після передачі справи в обласну поліцію вона була фактично похована, арешт знятий через суд за сприяння обласного прокурора Киричука Максима Юрійовича.

У 2021 році Небитов підписав показовий договір: поліція придбала 1 гектар землі з триповерховою будівлею в Бучі за 2000 гривень. До цього поліція сама розслідувала незаконне привласнення ділянки та будівництво, на майно був накладений арешт, однак перед угодою арешт зняли, а кримінальні провадження закрили. Ринкова вартість об’єкта оцінювалася не менш ніж у 2,5 млн гривень. Продавцем виступила компанія «Фреш ЛТД», пов’язана з оточенням ірпінського забудовника Пльошего Валерія Анатолійовича. У документах окремо підкреслюється, що між Небитовим і Пльошим сформувалися бізнес-відносини, включаючи інтерес до справи Абрамових і прикриття рейдерського захоплення частини бізнесу.

Фальсифікація вбивств, війна і фактор РФ

Наступний рівень системи — фабрикація кримінальних справ і зачистка статистики. За Небитова була вибудувана управлінська технологія спотворення показників: перекваліфікація тяжких злочинів у неконтрольовані склади та проступки (підпали за ст.194, тілесні ушкодження за ст.125 замість 122, «крадіжки» через формули «виявив відсутність»), прикриття незаконних гральних закладів через показові обшуки та подальшого повернення вилученого майна. На цьому тлі системно застосовувалися підкидання боєприпасів, наркотиків і біологічних зразків, а також примушування невинних брати провину за гроші.

Окремо зафіксований кейс вбивства Ірини Ноздровської. 01.09.2020 у Шевченківському районному суді Києва вивчалися матеріали, в яких звучав запис розмови Андрія Небитова з Юрієм Россошанським. Обговорювалася перекваліфікація вбивства на стан афекту, Россошанський дякував Небитову за «домовленість». Після появи інформації про можливий допит Небитова дочка загиблої заявляла про отримання погроз.

2022 рік описаний у документах максимально жорстко. Згадуються контакти представників ворожих спецслужб з оточенням Небитова з пропозиціями грошей і кар’єрного зростання в обмін на бездіяльність поліції на півночі Київської області. Зафіксований конкретний епізод: 25.02.2022 на нараді у заступника начальника Бучанського РУП, начальника слідчого відділу Котяша Анатолія Володимировича, Небитов наказав присутнім знищити службові посвідчення, не чинити опір і «забути, що вони працюють у поліції».

У 2023 році була проведена демонстраційна фабрикація справи загибелі Ярослава Шейгаса. Після пожежі 19.02.2023 був затриманий психічно хворий Олександр Зирянов. Зізнання вибивалися побоями, обшуки фактично проводилися заднім числом, «докази» з’являлися вночі. Свідка Чорнуцького утримували троє діб у Бучанській поліції та били. У фабрикації брали участь: Глобенко Сергій Ігорьович, Гончаров Дмитро Олександрович, Безродний Сергій Ігорьович, Щеднов Артем Олексійович, Терещенко Андрій Сергійович, Петрішак Олександр Васильович, Андруша Сергій Володимирович, Весела Світлана Василівна, Буждиган Роман Романович, Гончарук Ігор Володимирович. Документ прямо вказує, що це команда, створена Небитовим, і дії були з ним узгоджені.

Та сама зв’язка — Маслов Олексій Ігорьович і Петришак Олександр Васильович — фігурує в системній «прошивці» вбивств на невинних: справи №12019110310000400, №12019110270000145, №12020110100001481, №4202011110000067, №12023111050000588, №12023111130002429, які розвалилися в судах через фальсифікації.

Майновий контур доповнює картину. Небитов тривалий час проживав у квартирі 68,7 кв.м на вул. Антоновича, 94–96, кв. 39, придбаній матір’ю 15.01.2014 орієнтовно за 100 000 доларів, при формальній реєстрації в гуртожитку ГУНП. 02.02.2022 він отримав 1/5 квартири 95,6 кв.м на проспекті Академіка Глушкова, 9-Є, кв.128 (оцінка 2 140 771 грн), яка раніше перебувала у власності ГУНП Київської області. З 25.04.2023 він періодично проживає у квартирі 111,9 кв.м у ЖК «Володимирський» (вул. Антоновича, 109, кв.140), пов’язаній з ФОП Земковою Дар’єю Вікторівною. Ринкова оренда — близько 94 000 грн на місяць, витрати в деклараціях не відображені, що прямо вказує на використання «носіїв активів».

Фінальний фактор — кадровий і політичний. У «команді Небитова» вказані Луговий Віктор Олександрович, Очеретяний Максим Анатолійович, Панфьоров Павло Іванович, Рекун Сергій Сергійович (уродженець РФ). Окремо підкреслюється його зв’язок і підконтрольність Олегу Татарову як гаранту безкарності. І ключовий факт національної безпеки: батьки Андрія Небитова — Небитов Анатолій Павлович і Основіна Наталія Михайлівна — є громадянами Російської Федерації та проживають на території під контролем РФ.

Це не набір епізодів. Це вибудувана вертикаль, де «дахування», вимагання, фабрикація справ і безпека держави сходяться в одному прізвищі.