Інформація

Трамп зважує рішення щодо ядерного договору з РФ, від якого залежить система стратегічних обмежень — ЗМІ

Трамп зважує рішення щодо ядерного договору з РФ, від якого залежить система стратегічних обмежень — ЗМІ

Президент США Дональд Трамп опинився перед вибором, який може визначити майбутнє системи ядерних обмежень між Вашингтоном і Москвою.

Про це повідомляють американські медіа, аналізуючи ситуацію навколо договору про обмеження стратегічних озброєнь, термін дії якого спливає 5 лютого.

Йдеться про угоду, підписану у 2011 році, яка залишається останнім чинним договором, що обмежує стратегічні ядерні сили США і Росії. Документ встановлює ліміт у 1550 ядерних боєголовок, а також обмеження на міжконтинентальні балістичні ракети та важкі бомбардувальники. У разі припинення його дії без будь-яких домовленостей це стане першим випадком за понад 50 років, коли ядерні арсенали двох країн залишаться без формальних обмежень.

У Кремлі заявляють, що досі не отримали відповіді на торішню пропозицію Володимира Путіна продовжити дію ключових кількісних обмежень договору ще на один рік. Сам Трамп пізніше називав цю ідею «хорошою», однак остаточного рішення так і не було ухвалено. У Білому домі лише зазначили, що президент сам визначить подальший курс США у сфері контролю над озброєннями та строки його оголошення.

У Республіканській партії точаться гострі дискусії щодо подальших дій. Прихильники жорсткої лінії вважають, що відмова від продовження договору дасть США свободу для нарощування ядерного потенціалу, зокрема з урахуванням зростання арсеналу Китаю, та посилить позиції Вашингтона у протистоянні з Москвою. Водночас прихильники контролю над озброєннями застерігають, що такий крок може запустити нову неконтрольовану гонку озброєнь і підвищити ризик ядерної помилки.

За інформацією журналістів, наразі в оточенні Трампа сформувалися три основні підходи до питання майбутнього договору. Перший передбачає повну відмову від угоди й підготовку до конкуренції ядерних арсеналів одразу з двома державами — Росією та Китаєм. За даними Пентагону, у 2024 році Китай мав близько 600 ядерних боєголовок, а до 2030 року їх кількість може перевищити 1000, наблизившись до рівня США і РФ до 2035 року.

Друга позиція полягає у можливості тимчасового продовження обмежень за умови відновлення інспекцій російських ядерних об’єктів, доступ до яких Москва закрила з 2022 року. Третя точка зору передбачає прийняття російської пропозиції як тимчасового рішення, щоб виграти час для переговорів щодо нового, ширшого договору за участі Росії та, у перспективі, Китаю. quuiqhhidzzierhab

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *