«Макс Русский» знову за ґратами: історія рецидивіста і нової банди

13 січня 2026 року оперативники Управління стратегічних розслідувань спільно зі слідчими СУ ГУНП у Кіровоградській області та працівниками регіонального управління СБУ за силової підтримки бійців роти поліції особливого призначення та спецпідрозділу “Альфа” за процесуального керівництва прокурорів Кіровоградської обласної прокуратури здійснили затримання шістьох учасників організованого злочинного угруповання. Що функціонувало на території Олександрії та спеціалізувалося на вимаганні коштів (ч.4 ст.189 КК України) під головуванням 48-річного уродженця міста Лозова, раніше судимого апатрида Олександра Максимчика на прізвисько “Макс”https://crime.hab.media/”Макс Русский”. 

Про це повідомляє Dетектив-Info.

З них випливає: силовики зафіксували майже півтора десятка випадків здирництва грошей, де з жертв вимагали суми від 3 до 10 тис. дол. неіснуючих боргів. У випадку відмови сплачувати визначену “данину”, до потерпілих застосовували фізичне насильство, “віджимали” або нищили їх майно.

У процесі розслідування було встановлено: учасники банди підтримували тісні контакти з представниками злочинного світу та скеровували частину своїх “прибутків” задля забезпечення “гріву” ув’язнених достойників. Наразі встановлено 14 задокументованих епізодів вимагання, за результатами припинення діяльності ОЗУ про підозру оголошено 8 рекетирам.

Відомо, що викриті члени угруповання раніше вже мали проблеми із законом, зокрема й ватажок банди Максимчик, кримінальне досьє якого нараховує чимало сторінок. На вітчизняних теренах Олександр Миколайович вперше виринув майже двадцять років тому, коли навесні 2007 року (вже маючи певний кримінальний досвід) перебрався з міста Мирний Архангельської області РФ до України.

Подейкували, що ця релокація достойника могла бути пов’язана з його спробою переховування від російських силовиків, втім доволі швидко “Макс” примудрився опинитися в фокусі уваги правоохоронців Кіровоградщини. Тоді “гастролер”, що діяв у тандемі з ще одним приїжджим громадянином РФ, очолив зухвалу банду грабіжників, що обирала жертв серед заможних мешканців Олександрії за наводками двох місцевих мешканців.

На рахунку ОЗУ свавільників тільки за першу декаду жовтня 2007 року – заволодіння коштами та побиття одного потерпілого, “віджим” автівки в іншого, грабіж валютника (в якого Максимчик під час скоєння злочину встромив ніж), а також спроба вбивства працівника УБОЗ, що брав участь у спецоперації з затримання бандитів.

Провину в усіх інкримінованих йому епізодах під час судового розгляду “Макс” не визнав. Остаточний вирок у вигляді 11 років позбавлення волі кримінальнику оголосили в середині листопада 2015 року, а вже за пару місяців – він опинився на волі. Підставою для звільнення Максимчика (та інших членів організованої ним банди – Євгена Бажер’яна, Миколи Нікіпанчука та Володимира Малиша) стало застосування норм так званого “закона Савченко”, за яким один день у слідчому ізоляторі зараховуєтся за два дні позбавлення волі.

Після цього “Макс” залишився у Кропивницькому, де в певному проміжку часу мешкав у квартирі на провулку Достоєвського. Сюди на світанку 10 листопада 2016 року нагрянули правоохоронці, які виявили в кримінального елемента пістолет з набоями (ч.1 ст.263 КК України). У “зброярській справі” Максимчик зрештою відбувся по угоді покаранням у вигляді трьох років позбавлення волі з іспитовим терміном на 12 місяців. Але на початковій фазі слідства, до сплати визначеної судом застави в розмірі 43,5 тис. грн., на кілька діб повернувся до тюремних казематів. Де, згідно однієї з версій, в достойника трапився конфлікт, що зрештою отримав наслідки у вигляді “розбірок” в стилі буремних 90-х років.

Прибічники відповідної інтерпретації стверджували: колотнеча счинилася після того, як надбанням широкого кола поважної спільноти стала інформація, що під час під час свого загратування “Макс” у присутності чималої кількості свідків серйозно побив іншого ув’язненого. Це викликало обурення з боку близького родича постраждалого, який вирішив влаштувати прилюдну вендетту.

“Годиною розплати” було визначено 21 лютого 2017 року, коли Максимчик мав прибути на розгляд справи за його “зброярські звитяги” до Кіровського (нині – Фортечного) райсуду. До палацу Феміди Олександра Миколайовича тоді підвіз на “Mitsubishi Lancer” поважний водій – син так званого “смотрящего” за Кропивницьким Миколи Коваленка на прізвисько “Кеваль”.

Достойники паркувалися на вулиці Габдрахманова, коли на майданчику поруч з будівлею поліклінікою та приміщенням суду їх транспортний засіб заблокували дві інші автівки – автомобілі Lexus з номерами 0001 та 0002. Звідти вибігла компанія чоловіків, які не обтяжуючи себе довготривалими перемовинами проявила неприязні наміри щодо “Макса” (згідно показів свідка, один з нападників тримав у руці пістолет).

У відповідь на вимоги “видати” Максимчика пасажири Lancer’а заблокували дверні замки машини, аби вгамувати пристрасті, проте це не врятувало Олександра Миколайовича від подальшої розправи. Його опоненти розбили пасажирське скло транспортного засобу, й фактично витягнули звідти достойника на свіже повітря.

Протягом наступних кількох хвилин допитливі працівники суду та лікарі поліклініки могли наживо споглядати, як нападники лупцювали апатрида-рецидивиста, а також билися із сином “Кеваля” та двома його знайомими, що намагалися стати на захист приятелів. Після цього опоненти “Макса” відтягли його до будівлі з вивіскою “Адвокат”, де стартував другий раунд баталій, а паралельно – счинилася різанина та пролунали постріли.

Вважалося, що за наслідками “файта” бійці по обидва боки конфлікту відбулися, здебільшого, малою кров’ю. За виключенням сина “Кеваля” та Олександра Максимчика. Останнього госпіталізували до лікарні з двома характерними пораненнями – від удару ножем в груди та пострілу в бедро.

Зрештою “Макс Русский” відмовився від визнання себе потерпілою стороною по справі, яку відпочатку кваліфікували як замах на вбвиство, та надання свідчень проти опонентів. Що ж стосується його кривдників, то їх доля склалася по-різному.

По-перше, ще 21 лютого 2017 правоохоронці відзвітували про затримання трьох учасників “судових розбірок” з когорти опонентів “Макса”, яких затримали на виїзді з Кропивницького.

Ними виявилися особи з оточення кримінального авторитета Костянтина Волкова на прізвисько “Футболіст” – Сергій Петровчук, Антон Павлишин та Олександр Шатохін. За наслідками “судових розбірок” чоловікам висунули обвинувачення в злісному хуліганстві (ч.4 ст.296 КК України), проте в листопаді 2021 року їх було виправдано від закидів у дотичності до побиття “Макса”.

По-друге, підозру отримав і сам “Футболіст”, що в інтерпретації слідства виступав найзатятішим учасником та фактичним ідеологом нападу на Максимчика. Епізод звитяг Волкова під час подій на вулиці Габдрахманова був виділений у окреме провадження. А сам Костянтин Володимирович, як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, від жовтня 2019 року оголошений у міжнародний розшук за низкою претензій з боку українських правоохоронців.

За оприлюдненою в матеріалах суду інформацією, згодом “Футболіст” обрав собі у якості нової “тренувальної бази” російське місто Ростов-на-Дону. Разом із тим подейкували, що постфактум подій зразка 21 лютого 2017 року, до кропивницької штаб-квартири Волкова “з недружнім візитом” у його пошуках завітали не тільки правоохоронці, а й група осіб з оточення “Кеваля”. Останні залишили на згадку про себе тим, хто попався їм “під гарячу руку”, низку неприємних спогадів та відкриті лікарняні.

Що ж стосується “Макса Русского”, то апатрид оклигав після важких поранень, а після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України “виринув” на 62-му кілометрі автодороги Олександрівка Кропивницький – Миколаїв за кермом ВАЗ 21099. Та під час перевірки “погорів” на використанні підробного водійського посвідчення (ч.4 ст.358 КК України) Грузії, за що відбувся штрафом у розмірі 850 гривень.